Перейти до вмісту

Інструкції Оновлено 6 хв читання

Постбек (S2S) простими словами: як партнерський дохід знаходить шлях назад до вашого посилання

Коротко

  • Ваше посилання бачить клік. Партнерська мережа бачить продаж. Постбек — це спосіб, у який мережа каже вам, з якого саме кліку прийшов продаж.
  • Усе тримається на короткому коді: він іде разом із кліком і повертається разом із грошима.
  • Постбек не залежить від браузера відвідувача, кукі чи блокувальників реклами, тому він значно надійніший за піксель на сторінці подяки.
  • Коли конверсії «зникають», майже завжди винна одна з кількох дрібних помилок у налаштуваннях. Список — нижче.

Ви відправляєте людей на офер. Кабінет мережі каже, що ви заробили. А ваша власна статистика показує тільки кліки. То яка кампанія принесла гроші? Яка база, який лист, який домен? Без містка між кліком і продажем ви просто вгадуєте.

Цей місток — постбек. Його ще називають «S2S» (server-to-server, «сервер до сервера») або callback URL. Звучить технічно, але ідея вміщується в одне речення: дайте мережі код разом із кожним кліком і попросіть повернути цей код, коли клік принесе гроші.

Два місця, два зошити

Клік і продаж стаються в різних місцях.

  • Клік стається на вашому посиланні. Ваш скорочувач його записує: коли, з якої країни, з якого пристрою, по якому посиланню.
  • Продаж стається пізніше, на боці офера: реєстрація, депозит, покупка. Його записує партнерська мережа й нараховує вам виплату.

Уявіть два зошити, які ведуть дві різні людини. Жодна не бачить сторінок іншої. Постбек — це записка від однієї до другої: «продаж у рядку 47 належить вашому кліку k3Q9».

Піксель чи постбек?

Повідомити вам про продаж мережа може двома способами.

Піксель — це крихітна невидима картинка чи скрипт на сторінці «дякуємо» в офера. Він спрацьовує в браузері відвідувача і потребує, щоб браузер пам’ятав, хто ця людина, — зазвичай через кукі. Ламається це легко. Блокувальник реклами його зупиняє. Браузери обмежують кукі між сайтами. Людина закриває вкладку зарано. Або повертається через кілька годин з іншого телефона.

Постбек обходиться без браузера взагалі. Коли мережа фіксує продаж, її сервер надсилає коротке повідомлення на адресу, яку ви їй дали. Жодних кукі, жодних скриптів на чужій сторінці — блокувальнику реклами нічого блокувати.

Тому серйозна партнерська робота тримається на постбеках, а пікселі — лише запасний варіант.

Як це працює, крок за кроком

Схема: людина клікає go.example.com/k3Q9; дорогою до офера код k3Q9 додається до адреси; людина купує; мережа надсилає у ваш акаунт повідомлення з кодом k3Q9 і виплатою; гроші з’являються поруч із посиланням k3Q9
Код іде разом із кліком і повертається разом із грошима.
  1. Людина клікає ваше посилання, наприклад go.example.com/k3Q9.
  2. Дорогою до офера ваш код додається до адреси: offer.example.net/?sub1=k3Q9. Мережа зберігає код поруч зі своїм записом про цей візит.
  3. Людина здійснює конверсію: реєструється, платить, встановлює застосунок.
  4. Мережа надсилає повідомлення на вашу адресу постбека — з тим самим кодом і сумою виплати.
  5. Код зіставляється з вашим посиланням, і гроші з’являються поруч із кліками.

Ось і весь фокус. Решта — правильно назвати речі.

Sub-ID: одна ідея, багато назв

У кожної мережі є «кишеня» для вашого власного значення — параметр, який проносить його крізь систему мережі без змін. Називають його по-різному: sub1, aff_sub, s1, subid. Деякі мережі дають кілька кишень (від sub1 до sub5).

Правило просте: одна й та сама кишеня в обидва боки. Якщо код пішов у sub1, постбек має повернути саме sub1.

Макроси: пропуски, які заповнює мережа

У кабінеті мережі ви вводите не готову адресу, а шаблон із макросами — маленькими пропусками, які мережа заповнює для кожного продажу. Залежно від мережі вони виглядають як {sub1}, {payout}, #payout# або [status].

Типовий шаблон виглядає так:

https://<ваша адреса постбека>?sub1={sub1}&payout={payout}&status={status}&txid={transaction_id}

Назви макросів беріть зі сторінки допомоги вашої мережі. Це саме те місце, де копіювати з інструкції іншої мережі не можна: пропуски там звуться інакше.

Що має бути в повідомленні

Попросіть мережу надсилати щонайменше чотири речі:

  • Код (sub-ID). Без нього гроші не прив’язати до посилання.
  • Виплату. Щоб дохід був поруч із трафіком.
  • Статус: схвалено, в очікуванні чи відхилено. Мережі часто надсилають друге повідомлення пізніше, коли статус змінюється.
  • ID транзакції. Він каже: «це той самий продаж, що й раніше», тож повторне повідомлення оновлює запис, а не рахує продаж двічі.

Чому зникають конверсії

  • Пропуск не заповнився. Якщо приходить буквальний текст {sub1}, назва макросу для цієї мережі неправильна.
  • Дві системи користуються однією кишенею. В адресі офера вже був sub1 з іншого джерела, і значення конфліктують. Подбайте, щоб записувала його лише одна система.
  • Туди одна кишеня, назад — інша. Код пішов як aff_sub, а шаблон повертає sub1, або навпаки.
  • Адреси більше не існує. Постбек жив на домені, від якого ви згодом відмовилися, і мережа стукає в зачинені двері. Тримайте його на адресі, яка не змінюється разом із доменами посилань.
  • Налаштовано лише «схвалено». Схвалення приходять, а відмови — ні, і ваші цифри потроху розходяться з цифрами мережі.
  • Без тесту перед запуском. У більшості мереж є кнопка «тестовий постбек». Натисніть її й перевірте, що тестовий продаж справді з’явився у вас.

Тримайте адресу в таємниці

Адреса постбека працює як ключ: хто її знає, той може повідомляти вам про продажі. Не публікуйте її, не кидайте у відкриті чати й ставтеся до неї як до пароля.

Як це працює в createlink.link

У createlink.link постбеки від партнерських і CPA-мереж вбудовані.

  • Код додається сам. Коли людина переходить із вашого посилання на офер, код посилання потрапляє в sub1. Назва фіксована, тож на боці мережі використовуйте макрос для sub1. Якщо в адресі офера вже є власний sub1, ми його не чіпаємо й свій не додаємо — тому не ставте sub1 в адресу офера самі.
  • Одна адреса для всього. У вашого акаунта є власна адреса постбека. Ви вставляєте її в кожну мережу один раз. Вона працює для всіх ваших мереж і для посилань на всіх ваших доменах, бо код належить акаунту, а не домену.
  • Не змінюється разом із доменами. Адреса розміщена на технічному хості, а не на доменах ваших посилань. Вона ніколи не з’являється у ваших повідомленнях, і коли ви додаєте чи міняєте домени, налаштування в мережі чіпати не треба.
  • Розуміє поширені назви. Звичні назви для коду (sub1, aff_sub, s1, subid, click_id) і для грошей (payout, amount, revenue) працюють, а також статус, валюта й ID транзакції.
  • Зміни статусу враховуються. Якщо мережа надсилає той самий продаж знову з новим статусом, запис оновлюється, а історію змін видно у статистиці.
  • Нічого не губиться мовчки. Продаж, код якого не вдалося зіставити, все одно зберігається — у ньому можна розібратися.
  • Дохід у воронці. Відкриття, кліки живих людей і продажі стоять поруч у вашій статистиці, а боти вже відфільтровані (ось чому стільки кліків по посиланнях фальшиві). Цифри зберігає платформа, а не ваш сервер.

Одне чесне обмеження: createlink.link лише приймає постбеки від партнерських мереж. Постбеків у рекламні мережі він не надсилає, бо не створений для пушу, попандера, нативної чи будь-якої іншої реклами. Він робить персональні посилання для email, особистих повідомлень і SMS.

Чек-лист

  • Оберіть одну «кишеню» sub-ID і використовуйте її в обидва боки (у нас це sub1).
  • Назви макросів беріть зі сторінки допомоги вашої мережі.
  • Передавайте щонайменше код, виплату, статус і ID транзакції.
  • Тримайте постбек на адресі, яка не зникне після зміни доменів посилань.
  • Натисніть «тестовий постбек» і перевірте результат до запуску живого трафіку.
  • Ставтеся до адреси постбека як до пароля.

Щойно постбек запрацює, відповідь на питання «яке посилання принесло гроші?» з’являтиметься сама.